ТЕРПІТИ ЛИХО ЯК ДОБРІ ВОЯКИ

“А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса” (2 Тимофія 2: 3)
У Біблії є багато ілюстрацій, і всі вони дуже переконливі. Та, яка представляє християнина як вояка, має великий зміст. Не треба думати, що небесні ангели є вояками і що цей термін стосується їх. На небі немає воєн; війна ведеться тут, на землі.
Шість тисяч років тому наші перші батьки потрапили в пастку, і весь рід був проданий Гріхові – став слугами Гріха та сатани. Цей вплив зростав, хоча не всі підкоряються сатані, але він представляє темряву у вигляді світла і світло у вигляді темряви, тим самим обманює людство і полонить його під свою волю.
Усі, хто прагне бути в згоді з Богом, є в незгоді зі сатаною та Гріхом. Час від часу доводилося протистояти їм, намагаючись виконувати Божу волю. Та до приходу Ісуса не було якоїсь організованої спроби повалити гріх. Місією Ісуса було здолати сатану, здолати Гріх і привести все до повної згоди з Божим ладом. Земля, провінція великої імперії Бога, перебуваючи в стані бунту, потребувала завоювання і відновлення, тому Ісус, маючи Божественну підтримку, взявся за це завдання.
В якості першого кроку треба було покласти Своє життя як викупну ціну за гріх всього світу і, тим самим, компенсувати первісну провину. Та перед тим, як взяти Свою владу і задіяти її для повалення сатани та Гріха, Ісус, дотримуючись волі Отця, почав вибір класу Церкви, названого по-різному: членами Його Тіла, Його Нареченою, Його товаришами та братами у Царстві, Його Царським Священством під Його проводом, як великого Царського Первосвященика. Усі, хто почув це Послання, чиє серце відгукнулося, хто збагнув пануючі неприязні умови і має співчуття до людського роду, запроданого як раби Гріха та Смерті, були запрошені стати членами цього вибраного класу.

УМОВИ БОЮ ВИКЛАДЕНІ ЗІ САМОГО ПОЧАТКУ

Зі самого початку їм запропоновано вести добрий бій віри. Вони запрошені записатися до війська, щоб воювати зі сатаною, і їм сказано, що вони повинні мати повну довіру, що остаточно віра здобуде перемогу. Їм також сказано, що вони повинні страждати, віддаючи своє життя, як віддавав його Голова і Попередник, – жити не для світу, а, навпаки, приймати Господній задум і жити тільки для того, щоб виконувати своє посвячення для Нього.
Остаточно честю, до якої Бог запросив їх, має бути участь у Його великому Царстві з Його Сином. Це означає зміну природи всіх, які стали воїнами хреста, послідовниками Агнця, бо “тіло й кров посісти Божого Царства не можуть”. Вони покликані відмовитися від прав та привілеїв теперішнього часу і своїм життям залишити слід у світі – залишити свідоцтво для світу, для користі людства і особливо для слави Бога, для покликання інших, які можуть запрагнути схожим чином піти вузьким шляхом.
Боротьба, яку вони покликані вести, це боротьба з гріхом та силами темряви (Еф. 6: 11). Вони зобов’язалися перед Господом відстоювати правоту, Правду, доброту. Тому вони повинні вести добрий бій віри. Ці вояки побачать також, що деякі найбільші проблеми знаходяться в них самих. У них є схильність до гріха, бо вони є членами людської сім’ї, дітьми гніву, гріха як і інші. Але вони споріднені з Господом як Нові Створіння.

НАЙБІЛЬШИЙ ВОРОГ – НАШЕ ВЛАСНЕ “Я”

Нове Створіння зобов’язане воювати з власною плоттю, контролювати її. Це великий бій, який кожен повинен вести сам. Кожен вояк може певною мірою допомагати і бути прикладом для інших вояків, але головний бій є зі собою – рукопашна. Хоча від вояка весь час треба сподіватися, що він буде пильний щодо хитрощів сатани та світу, однак основна боротьба є з ворогами у власній плоті. Св. Павло сам взяв щит віри, щоб гасити огняні стріли лукавого, а також шолом спасіння, Меч Духа, яким є Боже Слово. Тимофій був молодим вояком, і апостол підбадьорював його цією порадою. Він вже вступив до Господньої когорти, під Господнє знамено.

ПРИКМЕТИ ДОБРОГО ВОЯКА

Св. Павло дає зрозуміти, що кожен із нас може бути добрим вояком, або, навпаки, поганим, невмілим. Можна собі тільки уявити, як деякі вояки не виконують накази, не поспішають слухатися розпоряджень Командира. Тому, бачимо, що добрий вояк (1) повністю слухняний Вождю свого спасіння. Він є розумним вояком і пильнує, щоб мати добру зброю, щоб одягати її правильно і розпоряджатися нею якомога краще. Він пильнує, щоб у щоденному житті проявляти бойову виправку як належний представник Царя і грядущого великого Царства. (2) Він не соромиться свого прапора, ані одежі Христової праведності. Він повинен підносити знамено праведності на кожному кроці. Він пристав до бою, знаючи, що це означає смерть – смерть плоті, людської природи. Він повинен бути добрим вояком – не тільки слухняним зовні, не тільки вбраним в уніформу, але й повним духа цієї Справи. Це означає, що які б обставини не прийшли на нього, він повинен приймати це з вдячністю і радіти з привілею щось переносити для свого Вождя в інтересах Царства, якому він заприсягнувся бути вірним.
Апостол прищеплює думку, що всі добрі вояки повинні переносити злигодні – важкі, виснажливі умови, несприятливі, скрутні обставини. Буквальні вояки змушені йти крізь воду і багнюку, бути витривалими, зносити втомливі переходи. Часом їм бракує їжі, а часом вони змушені спати на землі. Ще іншого разу доводиться вести бій, долаючи сильний опір.
Так само вояк Христа повинен терпіти під проводом свого Вождя будь-які труднощі, які можуть прийти на нього, не тільки охоче, але й радо за те, що мав змогу вступити до війська Господа, знаючи, що ці труднощі достачають йому “у безмірнім багатстві славу вічної ваги”. Ці різні важкі випробування християнина мають на меті послужити для його добра, щоб він міг “ухопитися за вічне життя” і здобути частку у Царстві зі своїм Відкупителем.

R5403 (1914 р.)