“ВІНЕЦЬ ЖИТТЯ” – ХТО ЙОГО ОТРИМАЄ?
“Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його” (Якова 1: 12).
Наведені слова апостола Якова є частиною палкого напучування всій Церкві Бога, розпорошеній скрізь. “Блаженна людина, що витерпить [мужньо] пробу”. Ті, котрі не люблять Господа всім серцем, в кому своє “я” або інший ідол займає перше місце, зазнають спокуси з боку світу, тіла або диявола до якої-небудь форми бунту проти Божественного Слова або Божественного провидіння. Вони будуть плести інтриги, вигадувати теорії або мати бажання, яким віддаватимуть перевагу всупереч Господньому Плану і шляху, однак їхні теорії, плани та шляхи виявляться (якщо їх проаналізувати) побудованими на самолюбстві та амбіціях або на дусі злості, ненависті, заздрості, пихи і т.п. Тільки ті, котрі з витривалістю витримають такого роду спокуси та напасті, перемагаючи з Божою благодаттю та підкоряючи тілесний розум, отримають обіцяний вінець.
Апостол говорить про кінцеву нагороду як про “вінець життя”. На здобуття вінця життя можна дивитися з різних точок зору: наприклад, життя можна вважати благословенням, яке є вінцем на будь-якому рівні існування. Ті, котрі будуть приведені до Господньої милості протягом Тисячолітнього віку, здобудуть після його закінчення, якщо виявляться вірними, вічне життя. Іншими словами, вони будуть увінчані життям, яке не матиме кінця. Стародавні Гідні також матимуть це вічне життя, будуть ним увінчані. Життя – досконале, нескінченне – є найбільшим благословенням, яке Бог може дати. Мала Черідка особливим чином буде увінчана життям, бо вона матиме життя на вищому рівні, життя Божественної природи – природу Єгови. Її вінцем буде життя найвищої форми. Тому ми думаємо, що всі будуть увінчані життям, коли будуть випробувані і виявляться вірними до кінця на своєму шляху.
ВІНЕЦЬ, КРАЩИЙ ВІД ІНШИХ
Але в нас є причина припускати, що св. Яків говорить про Церкву, Наречену Христа, найбільш благословенну зі всього людства. Зараз Церква є особливим чином на випробуванні. Це випробування нашої любові, витривалості, віри, терпеливості має показати, хто з нас буде знайдений вартим найбільшого зі всіх благословень – Божественної природи, яку Бог обіцяв тим, хто любить Його, – любить більше як дім, як поле чи облігації, любить більше як дружину, або чоловіка, або батьків, або дітей, або навіть самого себе чи якусь іншу річ. Бог матиме нагороду також для інших, але нею не буде найвищий вінець, який Він пропонує тільки Нареченій Свого Сина.
Чим є спокуси, згадані в нашому вірші? Відповідь Святого Письма полягає в тому, що на всіх, котрі є Його, мали прийти, за словами Господа, проби та спокуси – картання, – щоб розвинути їхній характер, щоб пересвідчитися в їхній непохитності та відданості. Без проб та спокус ми б ніколи не показали нашої вірності Богу. В наших серцях панувала би любов до самих себе, і ми б її не зауважили, якби нам її не показали. Дуже легко думати собі про те, як ми любимо Господа і як багато ми б хотіли зробити для Нього. Тоді приходить спокуса до лінощів і бажання зробити щось для себе, а не для Господа. Легко думати собі, як ми любимо Його волю, і співати: “Я люблю Твою волю, о Боже”. Тоді ми потрапляємо в суворе випробування, і часто трапляється, що наша любов до Його волі потребує більшого розвитку і більшої стійкості. Наша угода з Господом означає любов до Нього всім нашим серцем, розумом, душею та силою, а також любов до нашого ближнього як до себе самого. Ми повинні жити (наскільки це можливо) згідно з цим критерієм в дусі нашого розуму при Божественному сприянні, вірячи в те, що заслуга дорогоцінної крові може закрити наші ненавмисні вади. Справді, “ми мусимо класти душі за братів”. Однак приходить спокуса любити інші речі і самого себе більше, ніж Бога та братів. Господь дозволяє для нас ці випробування, спокуси та труднощі. Спосіб, як ми їх сприймаємо, на нашу думку має багато спільного з тим, чи ми виявимось гідними найвищого вінця життя.
ВІНЕЦЬ ЖИТТЯ ПІСЛЯ ВИПРОБУВАННЯ
“Бо, бувши випробувана, дістане вінця життя”. Вираз “бувши випробувана” має на увазі не окремо взяте випробування, а всі наші труднощі, про які сказано як про випробування, пробу відданості. Все наше життя є одним випробуванням, тобто пробою, щоб побачити, наскільки ми щирі, наскільки ми любимо Господа, і що саме ми охочі жертвувати на основі нашої угоди. “Бувши випробувана”, отже, означає кінець випробування. Тоді вона отримає “вінець життя”. Вона не отримає його перед тим. Це також не означає, що вона отримає вінець через хвилину після закінчення випробування, коли її жертва закінчиться в смерті. Ісус спав до третього дня, перш ніж отримати Свій вінець. Апостоли та інші спали багато століть, перш ніж отримати свій вінець.
Це також не означає, що тієї самої миті або дня, в якому християнин цілковито продемонстрував свою вірність Господу, він одразу засне чи негайно ввійде в почесті та отримає безсмертя шляхом славної переміни Першого Воскресіння. Господь може вважати, що він далі потрібний Його дітям, доки їхня жертва не закінчиться. Отже, на кожному етапі нашого випробування, нашого тестування має бути прояв нашої відданості. Тому нехай приходять проби, і нехай вони приходять постійно. Якими б не були наші природні недоліки, ми отримаємо вдосталь потрібної нам благодаті, і повинні сподіватися бути вірними за кожних умов і кожного часу аж до кінця.
R5688 (1915 р.)